Як організувати доступи в команді

Якщо ти працюєш у команді — навіть маленькій — питання “хто, куди і з якого IP заходить” критичне. Один неправильний логін у Facebook з чужого проксі — і акаунт летить. Один недоступний слот — і кампанія зависає. Проксі в арбітражі — це не просто “труба з інтернетом”, а частина технічної безпеки. І якщо доступ до них організовано абияк — будуть факапи, банально через людський фактор. Розбираємося, як грамотно ділити, налаштовувати і контролювати доступи до проксі в команді.

1. Один слот — один юзер, один акаунт

Золотий принцип: ніколи не логінь два акаунти з одного IP, якщо це не whitelist’ова схема з клоакою. Більшість мобільних або резідентських проксі працюють по системі “1 слот = 1 сесія”. Тобто, кожен співробітник або фармер має отримати окремий проксі під свою зв’язку чи профіль.

✅ Правильно: у тебе є 5 акаунтів — значить, має бути 5 окремих проксі (мобільних або резідентських).
❌ Неправильно: усі заходять через один IP “бо так швидше”.

2. Проксі інтегруються безпосередньо в антидетект

Найкраща практика — додавати проксі не “вручну” кожному юзеру, а через централізоване керування в антидетект-браузері:

• AdsPower, Incogniton — підтримують роли й обмеження;
• Ти як адмін додаєш проксі до профілю → призначаєш профіль конкретному учаснику → юзер просто логіниться й працює;
• Він не бачить сам проксі, не може помилково його змінити або “взяти собі ще один”.

Це мінімізує факапи типу “а я думав, то був мій слот”.

3. Обліковка в провайдера — лише в адміна

Вхід у особистий кабінет сервісу типу Airproxy, Proxidize, Proxy-Seller, MobileHop, 922 S5, Smartproxy, Soax — тільки через адміна або керівника трафіку. Не треба давати логіни всій команді. Краще — створити одну точку входу, де:

• видно всі слоти;
• керується ротація (IP change);
• моніториться використання;
• вмикаються/вимикаються юзери при необхідності.

Ідеальний варіант — налаштувати API-доступ для ротації або моніторингу з інтеграцією в внутрішню CRM/Google Sheet/бот.

4. Контроль: хто, куди, коли

Проксі-сервіси, що підтримують логування, — твій друг. У багатьох є:

• історія IP-запитів;
• логи по зміні IP;
• інформація про юзер-агент;
• сесійна статистика.

Або додатково стався через проксі-менеджер (наприклад, Proxifier або власний gateway), щоб бачити весь трафік, що йде через кожен слот. Так ти зможеш відловити ситуацію типу:

“Чого цей IP, виданий на TikTok акаунт, зранку був у Facebook?”

5. Ротація IP — централізована або за правилами

Якщо юзери самі можуть тицяти “змінити IP” — готуйся до банів. Ротація має бути:

• автоматичною (раз на N хвилин) — якщо ти заливаєш масовий трафік із частими блоками;
• ручна, але через API або запит до адміна — якщо це траст-акаунти і кожна зміна IP має сенс.

Найгірше — коли фармер, не знаючи ситуації, змінює IP прямо під час запуску кампанії. Навіть без входу в акаунт — це вже підозріло.

6. Окреме середовище для тестів

Тестуєш нові зв’язки, незрозумілий оффер, сірі схеми? Виділи окремі проксі з окремими профілями. Не міксуй бойові акаунти з тестовими IP. Навіть короткий візит на той самий преленд або редирект із різних гео — сигнал для платформи.

Висновок

Доступ до проксі — це не просто “скинути IP-шку в чат”. Це частина безпеки й стабільності зв’язки. Організуй усе так, щоб:

• ніхто не мав лишнього доступу;
• кожен працював у своєму середовищі;
• логіка змін IP і розподілу була прозора;
• не треба було “питати дозволу” — усе автоматизовано й під контролем.

Так твоя команда працюватиме як снайперський підрозділ, а не як натовп з лопатами.