Postback: як і навіщо

Якщо ти вже хоча б трохи попрацював в арбітражі, то напевно чув: “А в тебе постбек налаштований?”, “Став постбек — і не мороч голову зі статистикою”, “Конверсії не трекаються? Перевір postback”. Звучить технічно? Так. Але по факту — це один із головних інструментів, завдяки якому ти взагалі бачиш, чи працює твоя зв’язка і чи заробляєш щось. Пояснюємо, як колезі за кавою: без зайвого коду, але з чітким розумінням — що, як і навіщо.

Що таке postback

Postback (він же S2S — server-to-server) — це спосіб передавання інформації про конверсію напряму між серверами партнерки та твого трекера. Коли юзер виконує цільову дію (реєструється, платить, підписується), система advertiser’а надсилає “сигнал” твоєму трекеру: “є конверсія, така-то, від такого-то кліку”.

Жодних браузерів, кукі чи сторонніх скриптів. Тільки сухий, точний запит — з сервера на сервер. І це робить постбек найнадійнішим способом трекінгу в 2024–2025 роках, коли Safari, iOS і adblock’и ріжуть усе підряд.

Навіщо взагалі потрібен постбек

1. Щоб бачити реальні конверсії в трекері
Ти не можеш аналізувати те, чого не бачиш. Без постбеку трекер не знає, чи була дія. З постбеком — ти отримуєш чітку аналітику: з якого креативу, з якого плейсменту, з якого преленду прийшла конверсія.

2. Щоб оптимізуватись по фактах, а не здогадках
Працюєш “наосліп” — дарма зливаєш бюджет. Маєш постбек — можеш робити whitelist, blacklist, A/B тести, прибирати непрацюючі флоу, масштабувати тільки прибуткове.

3. Для автоматизації
Постбек — це ключ до автоматизованої оптимізації через трекер або сторонні сервіси (auto rules, скрипти, алгоритми). Конверсія приходить — і твій трекер одразу приймає рішення: підняти ставку, зупинити креатив, перекинути трафік.

4. Щоб не втрачати прибуток через “невидимі” ліди
Без постбеку часто буває ситуація: у партнерці є 10 підтверджених конверсій, а ти бачиш тільки 4 — бо трекер не отримав сигнал. Ти оптимізуєш кампанію по кривих даних, ріжеш усе, що якраз працює, і лишаєшся в мінусі.

Як працює postback на практиці

1. Коли юзер клікає по твоєму трекінг-лінку, система генерує унікальний ідентифікатор кліку — click_id.
2. Цей click_id передається в партнерську систему разом із юзером. Тобто кожен користувач “мітиться”.
3. Коли юзер виконує цільову дію (реєструється, платить тощо), партнерка відправляє на URL твого трекера спеціальний запит — postback.
4. У запиті є всі дані: click_id, payout, статус, тип конверсії. Трекер приймає сигнал — і показує конверсію в аналітиці.

Як налаштувати постбек (без болі)

1. У трекері ти генеруєш свій постбек-URL. Він виглядає як щось на кшталт:
   https://your-tracker.com/postback?click_id={click_id}&payout={payout}
2. Цей URL вставляєш у партнерку — в поле “Postback URL” у налаштуваннях офера або профілю.
3. Партнерка починає відправляти дані на цей URL, коли трапляється конверсія. Якщо все зроблено правильно — у трекері з’являються живі конверсії.
4. Перевірка — обов’язково зроби тест-конверсію або запитай у сапорта, чи “все проходить”.

А якщо не налаштовувати?

Якщо ти працюєш без постбеку — ти не бачиш реальну картину. Трекер тобі покаже трафік, але не скаже, що з нього вийшло. Партнерка може скрабнути частину конверсій — а ти навіть не помітиш. У push-мережах це взагалі фейл: ти не знатимеш, які паблішери тебе зливають, а які — дають ROI 200%.

Підсумок

Postback — це не “опція”, а must-have у 2024–2025 для будь-якого арбітражника. Він дозволяє точно рахувати, оптимізувати, масштабувати і просто не втрачати прибуток. Без нього — ти, по суті, ллєш у банку з діркою, не знаючи, де вона.

А далі — можна заглиблюватися: передача доп. параметрів (subID, статуси), постбеки з трьома рівнями конверсій, інтеграції через API. Але це вже наступний рівень. Почни з бази — і трекінг більше ніколи не буде проблемою.