Що таке Search Arbitrage, чим він відрізняється від SEO? 

Привіт, спільното! Чи було у вас таке, що при пошуку чого-небудь в гуглі, ви натрапляли на сторінку з самими лише посиланнями, без будь-якої інформації? Якщо так, то ви стали жертвою такого явища, як Search Arbitrage. Що це і як працює — розповідаємо в цьому огляді. 

А перед початком нагадаємо, що нещодавно ми розповідали про те, як дістати УБТ трафік з Reddit. Радимо до ознайомлення!  

Search Arbitrage — це щось про SEO?  

Якщо при слові “Search” ви одразу почали думати, що мова йтиме про якусь органіку — це не так. А ще точніше, це не зовсім так. А ще-ще точніше — зараз пояснимо. 

Що взагалі таке Search Arbitrage? Традиційний арбітраж трафіку полягає в тому, що ми за допомогою реклами допомагаємо продавати той чи інший продукт. Наш прибуток — це різниця між витратами на рекламу та прибутком від конверсій. 

Що таке пошуковий арбітраж?

Search Arbitrage — це про продаж пошукового трафіку, який ми купуємо у рекламних мереж. Ви можете придбати рекламу в умовному TikTok, спрямувати його не лендінг, і вашим прибутком буде різниця між CPC вартості купівлі та продажу реклами.  

Схема наступна:  

Джерело трафіку (хоч рекламна мережа, хоч УБТ насправді) — Пошуковий фід — Клік по оголошенню — Рахуємо профіт 

Купуємо — в TikTok, продаємо — на лендінгу, коли людина натискає на оголошення, які ми просуваємо. Різниця між вартістю кліку та заробітку з нього — наш чистий прибуток.  

Важливо лити саме якісний трафік. В пріоритеті — трафік з TikTok або Facebook. Також чудово працює нативна реклама, наприклад з Taboola. Джерело може вплинути і на підсумкову вартість кліку, тож тут важлива правильна калькуляція. 

Деякі арбітражники нехтують цими вимогами та заливають треш, в надії, що “проканає”. Через це отримати доступ до ніші принципі є дуже складною задачею, якщо взагалі можливою. Але про це трохи згодом.  

Native2search та Search2Search моделі 

Існує дві ключові моделі пошукового арбітражу. Перша — Native2search. Вона передбачає купівлю арбітражником нативної реклами в спеціалізованих мережах. Далі ми спрямовуємо трафік на пошуковий фід. Фактично, вітрину с пошуковими результатами. Людина клікнула на один з результатів — ми отримали прибуток. 

Search2Search — це перелив трафіку з одного пошукового фіду в інший, з більш прибутковими ключами. 

Особливості Search арбітражу 

Головною перевагою роботи з пошуковим арбітражем є можливість лити на різні вертикалі. Проте не на всі. Існує відповідне policy де детально розписано, які саме продукти можуть просуватися через такий тип реклами. 

Оплату отримати також дуже просто. Адже модель виплати тут — CPC. Фактично, ми отримуватимемо профіт за кожен окремий клік. І це, мабуть, простіше, ніж змусити користувача зареєструватися, або тим паче щось купити.  

Лити можна скільки завгодно трафіку. Головне слідкувати за тим, щоб він був якісним. Інакше можна швидко втратити доступ до фіду. 

Проте варто бути готовими до того, що виплату доведеться чекати дуже довго. Враховуючи, що трафік перевіряється вкрай ретельно, холд може досягати 30 та 45 днів. 

Окрім того, отримати гроші також не просто. Здебільшого, рекл готовий платити виключно банківським переказом на рахунок зарубіжної компанії. І вам, відповідно, доведеться її зареєструвати. Інакше потрапити в нішу — неможливо. 

Тестування ж складається з пошуку прибуткових ключовиків. І на це також може піти дуже великий бюджет. Адже знайти “ту саму” зв’язку дуже важко. І навіть якщо вам все вдасться, будьте впевнені, що шалені ROI швидко “паляться”. Тож конкуренти швидко перехоплять ваші напрацювання.  

Перелив трафіку на пошуковий фід 

Отож, як це все працює: арбітражник купує рекламу в дешевих мережах, умовні пуші, і спрямовує його на пошуковий фід.  

Пошуковий фід — це результат пошукової видачі, в звичному розумінні. В нашому ж випадку, це скрипт, який може імітувати результати пошуку в Google, але з інтегрованими оголошеннями від Google AdSense. Цей скрипт ми вішаємо на сайт, і він починає виглядати десь так:  

І це увесь сайт. Тобто трафік переходить за посиланням, і бачить перед собою ще посилання. І вже коли він натискає на них, ми отримуватимемо прибуток. Наче усе дуже просто, чи не так? Насправді — ні. Взагалі не просто. 

Як почати працювати з Search арбітражем, який тут поріг входу? 

І тепер до головного. Як же розпочати працювати з пошуковим арбітражем? Розпочнемо одразу з поганої новини — це вкрай і вкрай важко. 

По-перше, як ми вже раніше згадували, вам необхідно зареєструвати компанію в США чи Європі. А це вже про великі витрати. Реєстрація компанії це ще й про відкриття банківського рахунку, та багато інших юридичних складнощів, які важко вирішити з України. 

Друге — це бюджет. Тестування, про яке ми згадували, це не про запуск трьох РК на різні креоси з дейлі спендом в 50$. Щоб знайти профітні ключі в пошуковому арбітражі, команди витрачають десятки тисяч доларів. І це лише для початку. 

Тож так. Поріг входу в нішу дуже і дуже високий. Здебільшого, типовому соло-арбітражнику тут робити нема чого. Є більш профітні ніші з лояльними вимогами.  

Чому про Search Feed Arbitrage так мало інфи? 

Якщо почати досліджувати цей феномен, то можна зіткнутися з багатьма дивними речами. Наприклад, ось вам комент з сервісу, який виступає провайдером: 

Трохи дивно бачити, що ніша є секретною, коли її обговорюють усюди. Зокрема тут.  

Проте усе стає набагато ясніше, якщо ви спробуєте самостійно попрацювати з Search Feed. Ви просто не знайдете якоїсь очевидної можливості його отримати та підключити.  

Пошукові системи зацікавлені в якості трафіка. Тож віддають перевагу органіці. Але вони все ж готові співпрацювати з арбітражниками. Здебільшого, цілими командами, які можуть лити саме якісний трафік. Щоб згодом у самих Google чи Yahoo, чиї фіди юзають найчастіше, не виникло проблем з рекламодавцями. 

Також існує інформація, що для отримання доступу до фіду ще й треба підписати NDA. Тобто договір про нерозголошення інформації. Чи це лише конспірологія? Можливо. Проте: 

1. Вона будується на свідченнях людей, які наче мали досвід роботи з фідами. 
2. Це могло би пояснити, чому в мережі так мало інформації по цьому типу арбітражу. 

Проте існують можливості вийти на пошуковий фід через посередників. Сьогодні вже існують окремі партнерські програми, які пропонують вам не лише отримати доступ до скриптів, а ще й підкажуть “рецепт зв’язки”. Звісно ж, що також довкола і багато скаму, що пропонують те саме. Тож платити якомусь рандому гроші за фід ми вам точно не радили б.  

Висновок 

Search Feed Arbitrage — це дійсно крута, дуже загадкова, інколи ще й вкрай профітна ніша. Цей ореол таємничості вабить не лише новачків ніші, а й дуже досвідчених дядь та тьоть. І це зрозуміло: як в такій відкритій галузі, як арбітраж трафіку, може бути щось настільки закрите для загалу? 

Тим не менш, знайти реальні кейси по тому, як працює пошуковий арбітраж — цілком реально. Як і самостійно натрапити на подібні лендінги. З ким не бувало? 

Але якщо ви вирішили, що це саме той напрямок, в якому ви хотіли б реалізувати себе — подумайте, та вирішіть ще раз. Бо отримати власний фід дуже і дуже проблематично. Особливо, якщо ви соло-арбітражник без будь-якого досвіду. 

А які ще легенди чи реальні факти про Search Feed Arbitrage чули ви? Діліться досвідом в нашому Telegram-ком’юніті! 

Як завжди з повагою, ваш Ґік! 

Що таке Search Arbitrage FAQs