Привіт, спільното! Гість нашого сьогоднішнього інтерв’ю — Олег Купець. Олег — це не тільки автор KUPETS_TRAF, і навіть не лише власник KuPartners (хоча і це все теж). В першу чергу, це приклад того, як вдало конвертувати мотивацію в результат дуже високого рівня та зробити вагомий внесок в розвиток індустрії. Приємного ознайомлення!
Привіт! Для читача, який нічого не чув про тебе раніше, як би ти описав свій шлях від перших грошей в житті до першого успіху в арбітражі? Можна зробити це за лекалами Гемінґвея: написати саму сумну та коротку розповідь. Проте не обов’язково коротку.
Народився в селі. У шість років втратив маму. Було бідно настільки, що в дитинстві я їв голубів і їжаків. Брат діставав зерно пшениці, ми мололи його на ручній кавомолці і варили з нього каші. Хліб був святом. Працював ще змалку — на полях, у садах, на елеваторі, всюди, де тільки можна було заробити копійку. Такий період тривав 3–4 роки, потім усе більш-менш налагодилося.
Попри всі труднощі, я вдячний батькові. Він дав мені більше, ніж багато хто міг би дати в тих умовах — заклав мислення виживання і розвитку, навчив працювати, не жалітися, тримати слово і відповідати за свої вчинки. Він не винен у складнощах, які були — він був тим, хто витримав бурю і тримав хату на плаву. Я це зараз добре розумію.
Перші гроші заробив, продаючи гарбузи сусідам. Потім ловив раків і розносив по пивнушках. Пізніше — стройка, каструлі, парфуми.
Далі запустив кілька інтернет-магазинів, усе йшло класно, але відчував, що не хочу бути прив’язаним до локації й до фізичного товару. Хотів перейти повністю в онлайн і працювати з будь-якої точки. Це й привело мене в арбітраж.
У 2019–2020 я остаточно пірнув у трафік. Перший справжній успіх — це не просто «зальот», а момент, коли ти створюєш команду, яка сама вирішує, як працювати, і робить це краще за тебе.
Я не робив ставку на хайп або «мутки». Я просто хотів зробити систему, яка не зламається від одного бана. Було багато складнощів: за кілька років я зібрав шість чи сім різних команд (не одночасно), і всі вони в якийсь момент розвалилися — десь через помилки в підборі людей, десь через відсутність системності. І тільки тоді з’явилась KupetsTeam — команда, яка тримається і розвивається не на емоціях, а на прозорих правилах, автономії і глибокому контролі. Це не про щасливий випадок. Це про системність, десятки спроб і впертість — навіть тоді, коли ніхто вже не вірив.
Перейдемо одразу до головного — KuPartners. Це, фактично, приклад від арбітражної тіми до власної партнерської програми. Як швидко відбувся взагалі цей перехід?
Це не був план «давайте зробимо партнерку». Це було: «Та скільки можна страждати?». Ми багато заливали, і весь час наступали на одні й ті самі граблі. Одні партнери зникали зі сцени, як DepLeb. Інші — шейвили відверто. Треті затягували виплати тижнями, поки самі не отримають від адверта.
І я собі думаю: блін, ну невже так складно просто нормально робити свою роботу? Без цирку, без “завтра точно скину”, без “ой, то ж не ми винні”. Ми й самі були по той бік, ми бачили всі ці болі зсередини. І в якийсь момент я сказав: досить. Якщо вже не виходить знайти партнерку, яка працює прозоро і стабільно, — треба зробити свою.
І ми зробили. І у нас вийшло.
У KuPartners ми чесно врахували все, що боліло у нас самих як у вебів. Для перевірених партнерів — виплати хоч кожного дня, без холдів. Надаємо всі інструменти, які потрібні для запуску: смартлінки, ПВА, прилки. Даємо безкоштовно ботів, які спрощують роботу й автоматизують рутину. І найголовніше — в нас завжди можна достукатись не просто до саппорту, а до людей, які самі запускали рекламу, які розуміють, що у вас може горіти, і знають, як це фіксити. Без «ми передамо у відділ», без формальностей.
Це не про сервіс. Це про партнерство. І ми це партнерство з першого дня будуємо на довірі, експертизі і повазі до роботи веба.
Хто зараз представляє партнерську програму? Це ті ж люди, з якими ти разом заливав трафік? Або команда — це один проєкт, а партнерка — зовсім інший?
Наша партнерка — це не окремий проєкт і не щось “паралельне”. Це просто логічне продовження нашої арбітражної тіми. Не було такого, що от є команда, а є партнерка, і вони не перетинаються. Навпаки — KuPartners виросла прямо зсередини KupetsTeam.
Частина людей, які зараз представляють KuPartners — це ті, хто разом зі мною колись заливав. Хтось був у байїнгу, хтось — у саппорті, хтось — в аналітиці. Ми не набирали “з ринку” готових партнерських менеджерів, ми виростили своїх. Замість того, щоб вчити новачків, як працює трафік — ми дали відповідальність тим, хто вже пройшов це на практиці.
Тому у нас команда не «по ролях», а по цінностях. Люди з багажем. Люди, які не теорію розказують, а самі не раз були в бою.
Ти говорив, що дуже часто надихався прикладом Олександра Слобоженко. Власне, він і досі багато кого надихає долучатися до ніші. Чи слідкуєш ти за його діяльністю сьогодні? Чи адаптуєш ти власний продукт, орієнтуючись на досвід Олександра та інших відомих арбітражників чи команд?
Так, я дійсно колись надихався його прикладом. У той момент, коли в мене ще не було команди, офісу, розуміння внутрішньої кухні — його контент дав мені точку входу. Не мотивацію, а саме — приклад. «Ось, чувак із нуля побудував». І цього було достатньо, щоб захотіти більше.
Сьогодні я не стежу прямо за кожним його кроком — я пішов своїм шляхом. У нас інша культура, інша швидкість прийняття рішень, інші підходи. Але я поважаю все, що він зробив для ринку.
Ми не копіюємо нічиї моделі. Я дивлюся на чужі помилки, чужі інтерв’ю, чужі рішення — і вже на їх основі будую свої продукти. KuPartners і все, що ми розвиваємо — це не реакція на тренди, це відповідь на болі. А болі ми переживали самі.
Точно так само з’явився і проєкт PWA.pro — із внутрішньої потреби. Ми шукали рішення для себе, не знайшли — зробили самі. І так уже працюємо для ринку.
Точно так само й у навчанні: на фоні всіх інфоциган, які плодять «експертів» з поламаним баченням ринку, я вирішив просто викласти своє бачення у відкритий доступ. Моє безкоштовне навчання — це не спосіб щось продати. Це відповідь ринку. Я нічого не прошу взамін, просто хочу, щоб у цій ніші лишалося більше людей із реальними руками і головою, а не просто з курсом і аватаркою в інстаграмі.
Чому саме гемблінг? Кожен розуміє, що ніша одна з найбільш прибуткових вертикалей. Проте ми завжди наголошуємо на зворотній стороні медалі — конкуренція. Чи вдається тобі “тримати удар” гравців, які давно закріпились в ніші? Чи може були приклади якихось відвертих “атак” від них?
Гемблінг — бо тут усе по-чесному. Якщо ти сильний — ти заробляєш. Якщо слабкий — тебе просто змиває хвилею. Тут немає умовного «повезе»: або ти вмієш лити результат, або йдеш зі сцени.
Конкуренція велика, так. Але мені це подобається. В таких умовах не можна розслабитись. І саме тому ми вижили, тоді як багато інших здулися. Бо не на везінні тримались, а на процесах, аналітиці, якості крео, роботі з аудиторією. Ми не боїмося пробиватися на складні ГЕО — ми їх вивчаємо, адаптуємо креативи, і заходимо в нішу знизу, але надовго.
Атаки? Вони відбуваються постійно — з легкою періодичністю, у різних форматах. І перевірки, і фрод, і хантинг, і ще купа різних «приколів». Але це частина гри. Ми не відповідаємо. Ми просто показуємо, що можна грати по-іншому. Можна просто робити сильно. Без бруду, без істерик, без маніпуляцій. І саме це працює в довгу.
Тримати удар — це про характер. І я знаю, що у нас він є.
Як ти особисто ставишся до гембли, як до явища, а не вертикалі? Чи грав колись в казино, чи не відчував залежності?
Я ставлюсь до гембли як до частини життя, яка була, є і буде. Як до явища — без осуду і без романтики. Це та сама потреба людини — ризикувати, вірити в удачу, шукати емоцію. Хтось отримує її в спорті, хтось у стосунках, хтось — у слотах.
Чи грав я? Так, пробував. Не затягнуло. Мені цікавіше будувати системи, ніж випробовувати долю. Але я не засуджую тих, хто грає. Гембла — це не зло. Залежність — це вже окрема історія, яка стосується не лише гембли, а взагалі будь-якої пристрасті без усвідомлення.
У мене є чітка позиція: я не рекламую казино як “шлях до грошей” або “другий дохід”. Це не інвестиція і не бізнес. Це розвага. І коли користувач це усвідомлює — він робить свій вибір. А мій вибір — забезпечити йому нормальний досвід: без обману, без скриптів, без вивертів. Просто чесно, так, як сам би хотів бачити на його місці.
Ти особливий акцент робиш саме на PWA, які надаєш безкоштовно. Чи вважаєш ти, що на сьогодні це найбільш доречний формат для роботи з гемблою? Чи може є якісь альтернативи без аппок?
PWA — це не модна штука і не магічне рішення. Це просто стабільний інструмент, який дозволяє запускатися без зайвих ризиків. Його плюси очевидні: не баниться стор, не треба проходити модерацію, швидко завантажується, можна кастомізувати під будь-який потік. І головне — воно працює.
Якщо говорити про Facebook, то зараз найбільш робочі й якісні по трафіку підходи — це PWA, iOS-прилки і смартлінки. Вибір залежить від цілей, ГЕО і досвіду команди, але саме ці три інструменти дають найкраще поєднання скейлу й стабільності.
Так, є ще інші варіанти. Але вони або нестабільні, або складні в підтримці, або мають обмеження по оптимізації.
Ми віддаємо PWA безкоштовно тим, хто ллє на нашу партнерку. Не тому що «нам не шкода», а тому що це вигідно для обох сторін. Веб отримує робочий інструмент без зайвих умов, ми — сильного партнера із нормальним заливом. Все чесно. У тебе є трафік — ми закриваємо все інше: ПВА, трекінг, саппорт, кастом.
Моя позиція проста: інструменти не повинні бути бар’єром. Якщо людина готова лити — ми їй не заважаємо, а навпаки, відкриваємо дорогу.
Нещодавно ти перевів SPY-сервіс на платну модель розповсюдження. Чи не планується така ж практика і з PWA? Адже це також інвестиції. Чи вистачає профіту, який надходить вже завдяки тому, що PWA працюють на результат? Бо це вигідно не лише для арбітражника, но і вочевидь для партнерки.
PWA — це окремий проєкт із повноцінною технічною базою, підтримкою та гнучкими тарифами. Так, це інвестиція: ми витрачаємо ресурси на розробку, хостинг, кастомізацію, оновлення. І для багатьох це виглядало б як ще один сервіс, який треба монетизувати. Але ми з самого початку заклали іншу логіку.
Для тих, хто ллє на нашу партнерку — PWA залишаються повністю безкоштовними. Це частина партнерства. Якщо ти з нами, ми даємо тобі інструмент без зайвих умов. Ти заливаєш — ми закриваємо все інше: техпідтримку, швидкий старт, кастом, масштабування.
Але якщо хтось хоче використовувати наші PWA під інші партнерки — будь ласка, є окремі тарифи. Прозорі, зрозумілі, з чіткими умовами. Ми не проти, щоб інші користувались нашим підходом — просто це вже інший формат співпраці.
Щодо SPY — він став платним не заради заробітку, а щоб проєкт вийшов на самоокупність. Ми не хочемо, щоб продукт ставав тінню самого себе. Якщо щось оновлюється, підтримується, розвивається — воно повинно мати ресурс. І ми дали цей ресурс, щоб SPY реально працював на ринок
Що планується у майбутньому: нові сервіси, проєкти, чи може робота з іншими вертикалями, які все ще були поза фокусом команди?
Ми не женемось за кількістю проєктів. Усе, що запускається, має вирішувати конкретну біль. Якщо болю нема — нема сенсу запускати черговий сервіс «для галочки».
У роботі зараз є кілька рішень, які готуються спеціально для ринку — і так, вони будуть безкоштовні. Але поки не час про них говорити. Все покажемо, коли буде що показати. Ми не анонсуємо — ми випускаємо.
Щодо нових вертикалей — ми постійно тестимо. Якщо бачимо, що можемо дати результат, який буде не гірший, ніж у гемблі — йдемо глибше. Але поки гембла тримає першість, і ми нею не розчаровані. Бо вона чесна: зробив добре — отримав добре. Нам такий підхід підходить.
KUPETS_TRAF, твій особистий канал. На ньому більше підписників, ніж на каналах партнерки чи тіми. І це дійсно топовий контент. Чи не думав ти частіше майорити і в інших каналах? В тому ж ФЕЙСБУКовичі. Чи мета все ж більш глибока, і ці канали не для охоплення, а скоріше для інформування?
KUPETS_TRAF — це мій голос без фільтра. Там я кажу те, що думаю, як думаю, і коли думаю. Без редактури, без угод. Саме тому він живий і зростає. Люди відчувають, коли з ними говорять прямо.
ФЕЙСБУКович — це інший формат. Його веде окремий адмін із дуже високою експертизою по запуску трафіку в Facebook. Це діючий топовий баєр, який ділиться своїм досвідом і практиками. Саме тому там усе стримано, прикладно і по суті. Без води, без «контенту заради контенту».
А пестрити в інших каналах я не бачу сенсу. Для цього є Kupets_Traf. Це моя платформа, і саме там я розкриваюсь повністю. В інших каналах можу з’являтись лише епізодично — коли є чим поділитися з точки зору експертизи або коли хочеться підсвітити важливу думку.
Мета проста: щоб у кожного каналу було своє призначення. І щоб будь-хто, хто читає, не сумнівався — це не просто текст, це наш стиль життя.
Який найбожевільніший тест, який ти колись запускав в трафіку, на диво спрацював?
Найбожевільніший тест був не в креативі і не в прокладці. А в рішенні. Я просто взяв і відрізав собі стабільний дохід із товарки — яка приносила профіт щомісяця — і повністю пірнув у арбітраж. Без гарантій, без запасного парашуту.
Міг би сидіти далі на комфорті, запускати “плюс-мінус” і мати свою маржу. Але я бачив, що в арбітражі можна побудувати щось набагато більше. І щоб це зробити — треба було повністю відмовитись від того, що тримає в зоні комфорту.
Якби завтра всю арбітражну індустрію заборонили, чим би ти зайнявся?
Маркетинг, продажі, консалтинг, творчість — щось із цього. Я б точно себе знайшов, без жодних сумнівів.
Мені не принципово, в якій саме ніші працювати. Принципово — будувати систему, що дає результат. Якщо завтра не стане арбітражу — стане щось інше. Я не прив’язаний до індустрії. Я прив’язаний до підходу: копати глибоко, робити якісно, створювати цінність.
І в цьому сенсі — мені все одно, як називається інструмент. Головне, щоб руки і голова були при мені.
Уявімо, що в тебе є можливість звернутися до самого себе п’ятирічної давності, але можеш сказати лише одне речення. Що це буде — і чому саме це?
Роби все, як робиш. Ніяких сумнівів і суєти.
Бо всі “зупинись і подумай” у ті моменти тільки заважали. А рішучість — витягнула. І навіть там, де було боляче — саме вона формувала характер. Тому краще вже робити і розгрібати, ніж стояти й аналізувати до паралічу.
Який найтоксичніший “міф” про арбітраж, який тебе особисто бісить — і який, попри це, живе роками?
«Арбітраж — це темка». Або ще краще: «Арбітраж — уже ріп». Серйозно?
Цей міф мене бісить не через саму фразу, а через тон, із яким її зазвичай кажуть. Як правило — люди, які не запускали нічого, окрім свого Telegram-каналу. Арбітраж — це не темка. Це складна технічна робота з аналітикою, креативами, логікою, ризиками. Це не про “повезло” чи “подсуетился”. Це про системність.
Мене це дуже нагадує оце класичне: «Совєцкоє каачєство — от раніше було краще». Те саме мислення. Ностальгія по вигаданій стабільності.
І якби це був ріп, ти б не бачив, скільки сильних гравців щомісяця заходять на ринок і забирають свою долю.
Арбітраж не ріп. Ріп — це мислення «швидко хапнути й звалити».
Чи є в тебе принцип чи кредо в роботі, яке здається нелогічним іншим — але особисто тобі дає стабільний результат?
Я багато рішень приймаю інтуїтивно, дуже швидко. І не переграю їх пізніше, навіть якщо на папері здається, що треба було інакше.
З боку це виглядає нелогічно — ні аналітики, ні таблиць, ні дзвінків на 8 людей. А для мене це — про швидкість і внутрішню чесність. Якщо всередині є чітке “так” або “ні” — значить, рішення вже є. І воно зазвичай правильне. Я цьому навчився не з книг, а з десятків злитих бюджетів і розвалених тестів, коли “логічно” було, а результату — ні.
Це кредо мені дає стабільний результат: довіряти собі й рухатись, а не зав’язати себе в процес і здохнути в ньому.
До речі, до цього досі не звикла моя дружина, хоча ми вже 12 років разом. Я можу за 10 секунд вирішити те, над чим інші думають тижнями. І часто це рішення — фінальне. Без обговорень. Вона вже не дивується, але досі іноді каже: «Ти знову так просто вирішив?». Так.
Як ти познайомився з UAGEEK? Що можеш порадити нашим читачам?
Познайомились через діалог — як це зазвичай і буває. Без піару, без крику. Просто написали, поговорили, зійшлись по цінностях. Мені подобається, що ви не женетесь за хайпом, а даєте реальний простір для розмови зі змістом. Це рідкість.
Читачам можу порадити одне: фільтруйте шум і слухайте тих, хто щось зробив своїми руками. Не плутайте медійність із експертизою. І не чекайте, що хтось прийде й дасть вам «секрет успіху». У кожного він свій. І якщо хочеться чогось справжнього — починайте робити. Тільки дія відкриває двері.
І це ідеальний підсумок усієї нашої бесіди. Ми дуже і дуже вдячні пану Олегу, що він знайшов час на такі розгорнуті, цікаві, а головне — відверті відповіді. Поділитися власними думками ви завжди можете в нашому Telegram-ком’юніті, де ми обговорюємо найголовніші теми зі світу арбітражу!
З повагою, Ваш Ґік!
Коментарі