Останнім часом все більше таргетологів покидають звичний світ таргетованої реклами та переходять в арбітраж трафіку. Причина? Вони втомилися від клієнтів, нескінченних звітів, обмежень та узгоджень.
Арбітраж пропонує самостійність, контроль над бюджетами та мінімум комунікації. Але чи так все просто? Давайте розберемося.
Таргетинг VS Арбітраж: в чому різниця?
Таргетолог:
✔ Працює на клієнта, виконує завдання під його вимоги
✔ Постійно узгоджує правки, стратегії та бюджети
✔ Пояснює, чому бюджет витрачений, а результат не миттєвий
✔ Щомісяця готує звіти
✔ Обмежений доступом до акаунтів та креативів
Арбітражник:
✔ Сам обирає оффер, налаштовує рекламу без клієнтських правок
✔ Вирішує, скільки вкласти, як масштабувати
✔ Немає потреби ні перед ким виправдовуватись – є результат або ні
✔ Орієнтується лише на показники трафіку та прибутку
✔ Повний доступ до акаунтів, жодних бюрократичних обмежень
7 головних причин переходу таргетологів в арбітраж
Робота з клієнтами – головний біль
Таргетологи не можуть вибирати ідеальних клієнтів. Доводиться працювати з будь-ким: хтось вимагає 1000 продажів за $50, а хтось просто не розуміє, як працює реклама.
В арбітражі ти сам керуєш процесом: ніяких правок, жодних запитань про “а чому так дорого?”.
Мінімум комунікації
Таргетолог витрачає більше часу на переговори, ніж на рекламу. Узгодження, правки, пояснення – рутина, яка з’їдає робочий день.
В арбітражі – все просто: є трафік, є продажі – є прибуток. Ніяких “узгодьте бюджет з фінансовим відділом”.
Повний контроль над бюджетами
Таргетологу часто доводиться працювати в межах жорстко обмеженого бюджету клієнта.
В арбітражі ж ти сам вирішуєш:
✔ Скільки інвестувати
✔ Коли масштабувати
✔ На які джерела робити ставку
Ніяких юридичних обмежень
Креативи у таргетологів проходять юридичний контроль, що може займати дні або навіть тижні.
В арбітражі важливо дотримуватися лише правил рекламної платформи. Це дає більше гнучкості в тестуванні гіпотез та масштабуванні трафіку.
Звіти, аналітика, узгодження
Таргетолог постійно має готувати звіти, презентації, доводити ефективність кампаній.
В арбітражі ж показники чіткі та зрозумілі: ROI, CPA, конверсії. Якщо кампанія працює, то її просто масштабують, а не пояснюють клієнту, чому вона “не дала миттєвих результатів”.
Обмежений доступ
Таргетологи часто не отримують повний доступ до рекламних акаунтів. Клієнти контролюють бюджети та креативи, що ускладнює тестування.
Арбітражник повністю керує процесом – обирає джерела, тестує гіпотези, змінює креативи, коли потрібно.
Бани є всюди, але в арбітражі простіше
І таргетологи, і арбітражники стикаються з банами рекламних акаунтів.
Різниця в тому, що в таргетингу бан – це часто кінець роботи над проєктом. В арбітражі є способи обійти проблему: заміна джерел трафіку, антидетект-системи, нові акаунти.
Висновок
Таргетологи переходять в арбітраж не тому, що вони не люблять рекламу. Вони втомилися від нескінченних переговорів, правок і звітності.
Арбітраж – це про повний контроль, швидке прийняття рішень та мінімум зайвої бюрократії. Якщо ти хочеш працювати на результат, а не на клієнта, цей шлях може стати ідеальним.
Коментарі