LOOK-A-LIKE: ЧИ ПОТРІБНО ЦЕ АРБІТРАЖНИКУ?

У теорії все виглядає ідеально: завантажуєш базу клієнтів, алгоритм аналізує їхню поведінку та знаходить схожих людей. Це і є LOOK-A-LIKE — інструмент, який обіцяє масштабування без втрати якості. Для бізнесу з e-commerce або великих сервісів ця функція справді може стати золотою жилою. Але чи варто арбітражникам витрачати на це час?

Чому ідея звучить круто

LOOK-A-LIKE дає рекламним системам готовий «портрет» користувача, який уже проявив інтерес: клікнув, зареєструвався, залишив контакт. Замість того щоб тестувати сотні аудиторій вручну, ми ніби делегуємо завдання алгоритму. На перший погляд, це економія бюджету й можливість швидко масштабуватися.

Проблема №1: база неякісна

У арбітражі лід ≠ клієнт. Часто на преленді залишають контакти люди, які взагалі не планують купувати або навіть залишили «сміттєвий» емейл. У результаті LOOK-A-LIKE будується на даних, які мало відрізняються від звичайної широкої ЦА. Алгоритм намагається знайти «схожих», але фактично це ті самі користувачі, яких він і так показав би.

Проблема №2: постійні зміни

Арбітражники рідко працюють довго з одним оффером чи ГЕО. Сьогодні нутра в Tier-2, завтра дейтинг у Tier-1, післязавтра крипта в Латамі. Для якісного LOOK-A-LIKE потрібна стабільність і накопичення даних, а цього в арбітражі просто немає. Тому навіть якщо аудиторія й «навчена», уже через тиждень вона може стати непотрібною.

Проблема №3: ефект швидко зникає

Навіть коли база нормальна, працює як підказка для алгоритму, а не магічний ключ. Перша ітерація може дати плюс до конверсій, але з кожним наступним «розширенням» ефективність падає. Через кілька тижнів ми знову опиняємося там, де й були — у стандартному баїнг-процесі з тестами й креативами.

Де він реально заходить

Попри всі мінуси, може бути корисним у певних сценаріях:

• e-commerce, де продукт один і довго живе;
• біла товарка, де є тисячі замовлень і стабільний потік;
• проекти з великими CRM-базами, де контакти підтверджені й «чисті».

У таких випадках алгоритм отримує якісну «матрицю» для пошуку і справді може давати кращий результат, ніж ручне таргетування.

Висновок

Для більшості арбітражників LOOK-A-LIKE — швидше теоретична перевага, ніж практичний інструмент. Він вимагає якісної бази, стабільних офферів і часу на накопичення даних. А в реаліях, де щодня змінюються вертикалі, ГЕО й продукти, простіше працювати через тестування креативів і широкі аудиторії.

LOOK-A-LIKE може бути цікавим як експеримент чи допоміжний інструмент у певних нішах. Але робити на нього ставку в арбітражі — означає готуватися до розчарувань.

Не пропустіть головне! Підписуйтесь на ҐікNews.