Як MiCA та DAC8 знищують головну перевагу крипти? 

Привіт, спільното! Колись криптовалюта асоціювалась з чимось анонімним. Її позиціонували як головного антагоніста банківської системи. Мовляв в банках гроші рідко належать безпосередньо людині. Але популяризація віртуальної валюти має не лише позитивні, а й негативні наслідки. Як ось більш ретельний підхід до легалізації таких активів з боку держав. І це та реальність, в якій ми сьогодні опинились. 

А перед початком хочемо нагадати, що раніше ми розповідали, навіщо арбітражникам диверсифікувати свої активи за допомогою крипти. Радимо до ознайомлення!  

MiCA — страшне слово для кожного криптоінвестора 

І якщо ви слідкуєте за індустрією віртуальних активів, то могли ще з самого початку здогадатися, про що буде йти мова. А саме — про MiCA. 

MiCA (Markets in Crypto-Assets Regulation) — це регламент, згідно з яким має відбуватися регулювання криптовактивів на європейському ринку. Це стосується як окремих монет, так і стейблкоїнів, чи просто роботи постачальників послуг в галузі криптовалют. 

Закон було прийнято ще в 2023 році. Проте саме зараз багато його положень стають дедалі відчутнішими. І це чудово розуміють ті, хто зокрема має той самий європейський акаунт у Binance. Вже майже рік такі користувачі не мають змоги повноцінно використовувати USDT.  

Отримувати чи переводити їх все ще можна. А ось придбати, конвертувати, обміняти якісь активи на Tether — неможливо. Лише сам USDT можна виміняти на “легальні” монети. Власне, через це ми дедалі частіше бачимо USDC, який використовують в якості альтернативи. Бо юзери з ЄС де-факто не мають іншого вибору. 

Яка мета закону MiCA?  

На перший погляд, регламент має на меті забезпечити прозорість на ринку криптоактивів. Яким чином? Наприклад, емітенти стейблкоїнів мають зокрема довести, що їх токен підкріплений реальними активами. Тобто так намагаються нівелювати появу на ринку мильних бульбашок, які мімікрують під реально існуючи гроші: євро, долари тощо. 

Щоб це реалізувати на практиці, якщо пояснювати ну дуже простою мовою, емітент того ж USDC має тримати гроші чи золото в європейських банках.  

Також компанії, які надають послуги в сфері крипти та намагаються вийти на ринок ЄС, мають перш за все отримати на це ліцензію. А де ліцензія — там і звітність.  

І якщо наразі звичайні користувачі в ЄС можуть хіба що відчувати дискомфорт через відсутність того ж Teather, то далі — гірше. Адже цього року нас чекатиме куди більша проблема — це DAC8. 

Що таке DAC8? 

Якщо про MiCA точно чув майже кожен криптоентузіаст, то про директиву щодо адміністративної співпраці в ЄС під назвою DAC8 — навряд. 

Цю директиву вже було схвалено, наприклад, в Польщі. Ще в грудні минулого року. І вже в першій половині 2026 очікується, що вона буде прийнята. Відповідно, ситуація в інших країнах ЄС буде плюс-мінус однаковою. Проте що ж це за така страшна директива, що на її фоні ми майже не розбирали MiCA?  

DAC8 — це поправка до директиви ЄС про співпрацю в області оподаткування. Основна мета — автоматизувати процес обміну податкової інформації, яка стосується криптоактивів. 

Відтепер усі резиденти ЄС, які є тут платниками податків, опиняться в ситуації, коли податкова знатиме:  

• Скільки і яких монет тримає користувач; 
• Який його прибуток від торгівлі, тримання на споті тощо; 
• Профіт від стейкінгу; 
• Кількість та обсяг операцій. 

Тобто, фактично усе, що відбувається з вашими криптоактивами, тепер буде бачити податкова.  

Усю цю інформацію держави отримуватимуть безпосередньо від постачальників послуг, які отримали перед цим ліцензію від ЄС в рамках закону MiCA. І це не лише умовний Binance чи Trustee Plus. Це й ті сервіси, які надають послуги по стейкінгу. Чи навіть окремі DeFi платформи.  

Яку саме інформацію отримуватиме податкова через DAC8?  

Звісно, що в кожній країні поправка може виглядати дещо інакше. І за неї ще мають проголосувати. Але ми маємо все той самий приклад з Польщі, тож можемо приблизно орієнтуватися на нього. 

Так, обсяг інформації, яку отримуватиме податкова в рамках DAC8, наступний: 

• Контактна та податкова інформація стосовно резидента. Його ПІБ, адреса, дата народження. А також PESEL, аналог нашого ідентифікаційного коду платника податків. 
• Дані про транзакції. Практично, про всі: від придбання активів, до їх вартості, переказів на зовнішні адреси (зокрема на холодні гаманці) тощо.  

Таким чином податковий орган матиме змогу аналізувати не лише поточний залишок активів, а й оцінювати, скільки з них було переведено за межи зони регуляції. Це має закривати можливі дірки в законі, коли буде якийсь спосіб “сховати” частину монет. 

До чого призведуть DAC8 та MiCA та що буде з криптовалютою в 2026? 

Найголовніше — можна повністю забути про те, що криптовалюта колись була анонімною. Тепер ситуація стає геть іншою. 

Безумовно, все ще лишатиметься можливість обійти систему. Зокрема користуючись послугами тих сервісів, які не мають ліцензії в ЄС та не дотримуються усіх цих законів. Натомість це також може призвести і до ризиків. Адже права користувача в такому випадку також не будуть захищені.  

І, власне, одна з переваг усіх цих регуляторних змін полягає в тому, щоб у випадку умовного шахрайства, людина мала змогу відстоювати свої права. Адже тепер вона є офіційним власником цих криптоактивів, і державі буде простіше розпочати умовні розслідування чи судові процеси, щоб змусити відповідати перед законом якогось чергового скамера. Але за умов, що він також буде резидентом ЄС.  

Але цей “позитив” ми вже притягуємо за вуха. Бо насправді, мета всіх цих змін до болі проста: мінімізувати втрати бюджету від “розумників”, які вирішили використовувати цифрові активи в повсякденному житті. Адже така “антисоціальна поведінка” призводить до “катастрофічних” наслідків — держава отримує менше податків.  

Висновок 

Тож в намаганнях забрати в звичайних користувачів кожну “зайву” копійку, регуляторні норми відносно крипти стають дедалі схожими на кліщі, які з кожним роком затискають усе сильніше. І коли починає здаватися, що далі вже просто нема куди, як було з MiCA, раптом з’являється ще й DAC8. 

Безумовно, потенційно усе це має на меті збільшити рівень довіри до криптовалюти з боку великих, інституційних інвесторів. Проте для нас, для звичайних юзерів, ціна надзвичайно висока. Адже хоч це і може призвести до того, що вартість ваших активів значно зросте, скільки податків доведеться заплатити просто за їх елементарне утримання? Питання відкрите. 

А що ви думаєте з цього приводу? Чи продовжите ви використовувати криптовалюту як і зараз, чи будете шукати нові способи лишатися анонімними? Діліться власними думками в нашому Telegram-ком’юніті, де ми говоримо не лише про криптовалюти, але й про арбітраж!  

З повагою, Ваш Ґік! 

Поширені питання